Главная » 2009 » Июль » 22 » Як Тимошенко забула про свого ворога №1
Як Тимошенко забула про свого ворога №1
7:49 PM
Уже дехто забув, але наприкінці минулого року Юлія Тимошенко мала іншого, ніж зараз, ворога №1 – ним був не Дмитро Фірташ, а Національний банк України.
Прем’єр не втрачала нагоди виступити з різкою критикою рефінансування, яке здійснює НБУ. Вона навіть ініціювала фіктивне звільнення Володимира Стельмаха з посади, визнане Конституційним судом незаконним.
Головна претензія Тимошенко полягала в непрозорості процедур, які супроводжували роздачу мільярдів надрукованих грошей.
Як дика диспропорція порівняно з усіма іншими тоді виглядали 7,1 мільярда, які отримав банк "Надра". Сьогодні схоже рефінансування отримують інші банки, але Юлія Тимошенко жодним словом не згадує про організований НБУ конвеєр рефінансування, учасником якого неможливо стати, якщо не знайдеш спільної мови з кількома високопосадовцями НБУ.
Сама Тимошенко на питання, чому вона мовчить сьогодні про те, про що вчора кричала, відповідає оригінально: "Я припинила будь-яку критику, бо на неї немає ніякої реакції".
Насправді за півроку в питанні рефінансування банків нічого не змінилося, окрім одного – гроші також активно отримують банки, наближені до блоку Тимошенко.
Цифри виділеного рефінансування є глибоко засекреченими. Досі єдиний раз ця інформація потрапила у пресу, коли в грудні 2008, коли розміри виділеного рефінансування оприлюднила газета "Дзеркало тижня".
Однак після того жодної інформації про рефінансування не публікувалося, хоча воно продовжувало роздаватися щедрими, і, головне, "безкорисливими" руками керівників Нацбанку.
"Українська правда" отримала доступ до інформації про виділене рефінансування та короткострокові стабілізаційні кредити станом на кінець червня.
Отже, за півроку, які минули після припинення критики з боку Тимошенко, гроші активно влилися в банки, підконтрольні членам БЮТ.
Так, якщо в грудні "Брокбізнесбанк" братів Буряків отримав лише 465 мільйонів гривень рефінансування, то станом на червень – 2 мільярда гривень.
Причиною такого благовоління називають навіть не корупцію, а той факт, що колісь, ще у 2003році Володимир Стельмах після звільнення з Нацбанку взятий під парасольку Буряками – він став головою спостережної ради "Брокбізнесбанку".
Або інший приклад – банк "Фінанси та кредит" був у числі претендентів на рекапіталізацію. Держава збиралася забрати банк собі, а суперечка стосувалася лише того, скільки відсотків залишиться у його нинішнього власника Костянтина Жеваго.
Однак у кінцевому підсумку "Фінанси і кредит" випали з переліку на рекапіталізацію. Не отримавши вигідних для себе умов, Жеваго пішов до Нацбанку і отримав там потрібні гроші, не втрачаючи жодного контролю над банком.
Тож, якщо станом на грудень 2008 банку "Фінанси та кредит" було виділено 2 мільярда 698 мільйонів гривень, то станом на червень до цієї суми додалося 2,4 мільярда по статті "короткострокові стабілізаційні кредити".
На 4 мільярди виросло рефінансування, отримане "Приватбанком" Ігоря Коломойського, який також, схоже, остаточно вирішив зробити ставку на Юлію Тимошенко.
Так, якщо в грудні минулого року "Приват" мав 3,4 мільярда рефінансування, то в червні цього – 7,4 мільярда.
"Діамантбанк" Давида Жванії та Миколи Мартиненка станом на червень отримав 250 мільйонів рефінансування, тоді як в грудні в них було тільки 70 мільйонів.
Крім того, Нацбанк не залишився глухим до схем Тимошенко, яка накачала "Ощадбанк" гривнями для подальшого обміну на долари і розрахунку ними з російським "Газпромом". Якщо півроку тому "Ощадбанк" отримав 4,6 мільярда рефінансування, то зараз – щонайменше 15 мільярдів.
Донецька бізнес-група також не залишилася без грошей. "Перший Український Міжнародний Банк" Ріната Ахметова отримав 2,2 мільярда рефінансування, "Кредитпромбанк", до якого має відношення регіонал-нардеп Геннадій Васильєв не лише збільшив отримане рефінансування на 200 мільйонів (до 760 мільйонів), але додатково отримав ще 1,1 мільярда як "короткостроковий стабілізаційний кредит".
Установа іншого регіонала-депутата Леоніда Клімова "Імексбанк" отримав 600 мільйонів рефінансування і 500 мільйонів короткострокового стабкредиту, а після того відмовилася від входження держави у власність.
Дрібний "Актив банк" братів Клюєвих був профінансований на 337 мільйонів, а маловідомий банк "Фінансова ініціатива", який пов’язують з колишнім власником облгазів Олегом Бахматюком, отримав... 2 мільярда гривень рефінансування..
Також неадекватною виглядає диспропорція рефінансування для банка "Дельта". Зараз в нього 772 мільйона гривень рефінансування, хоча ще в грудні в них було 22 мільйони.
Загадка розгадується легко, якщо знати, що співвласник банку Микола Лагун є близьким до першого заступника глави НБУ Анатолія Шаповалова. Тому якщо колись хтось публічно визнає, що Лагун пропонував свої послуги при отриманні рефінансування для інших банків, то назвати це сенсацією буде складно.
Друге питання, на яке ніколи не буде дана відповідь – під яку заставу давалося рефінансування, під який відсоток і куди воно розпорошувалося. Відомо, що одним банкам давали рефінансування під 12%, іншим – під 18%.
Наприклад, "Укрпромбанк" отримав півмільярда рефінансування і 850 мільйонів короткострокового стабкредиту – а сьогодні він знаходиться на межі ліквідації. Очевидно, що повністю ці гроші ніколи не будуть повернуті державі – зате достеменно встановити, де вони осіли, вже не зможе ніхто.
Інша історія – "Укргазбанку" Василя Горбаля, який отримав не лише 1,2 мільярда рефінансування, але й 2,6 мільярда короткострокового стабілізаційного кредиту. Та зрештою банк був націоналізований.
Чому Горбаль свій банк втратив, а Жеваго зберіг – це ще одна інтрига періоду фінансової кризи в Україні.
Одна з версій, яка побутує в банківських колах – це те, що в період рефінансування на адресу "Укргазбанку" надійшло рефінансування, а Горбаль поклав звідти близько мільярда гривень у свій другий банк – "Іпобанк".
Розповідають, що посередники приходили до Горбаля з пропозицією, що після рекапіталізації держава зайде в "Укргазбанк" на міноритарний пакет акцій, а депутату залишить контроль над банком.
Агенти начебто брали на себе зобов’язання вирішити це питання в НБУ, а це – ключове, бо за законом уряд входить у статутний капітал на підставі рекомендацій саме Нацбанку.
Від Горбаля як перший внесок начебто вимагалося продати за домовленою ціною будинок центрального офісу банку на вулиці Великій Васильківській.
Однак Тимошенко поламала сподівання щодо розподілу часток в "Укргазбанку" після рекапіталізації – вона наполягла, щоб у держави було не менше 75%. Так Горбаль втратив своє фінансове дітище.
Короткострокові кредити від НБУ, отримані шляхом рефінансування, на кінець червня (з урахуванням часткового погашення)
Уже дехто забув, але наприкінці минулого року Юлія Тимошенко мала іншого, ніж зараз, ворога №1 – ним був не Дмитро Фірташ, а Національний банк України.